Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загра́да, -ди, ж. Огорожа, ограда. Загрію сонечко на стіну, на заграду зелену. Гол. І. 211.
Закоро́стявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣть коростой.
Начернити, -ню́, -ни́ш, гл. Начернить. Чим ти брови начернила? Чуб. V. 1114.
Несудний, -а́, -е́ Негодный. Ней кінь нікуди несудний.
Попідпоювати, -поюю, -єш, гл. Подпоить (многихъ). Він їх попідпоював, а тоді й повидурював гроші.
Прометний, -а, -е. = промітний. Пилип не те, що Зінець: це валюка, ледащо, нікчемний чоловік, а той — то прометний: у його й хлібця посіяно, і по хазяйству пеклується. Новомоск. у.
Співувати, -вую, -єш, гл. Пѣвать. Вх. Лем. 469,
Стоновник, -ка, м. Раст. Pyrola minor L. ЗЮЗО. І. 133.
Укочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укотитися, укочуся, -тишся, гл. Вкатываться, вкатиться. Покотився тоді сліпуючи та й укотивсь у лисиччину норку. Грин. І. 178.
Хідка, -ки, ж.? Похожано, поброжано коло хідки — стежки. КС. 1883. IX. 221.