Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тонічкий

Тонічкий, -а, -е. = тоненький. Гол. II. 219.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНІЧКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОНІЧКИЙ"
Братолюбний, -а, -е. Братолюбивый. Братолюбний подвиг. К. (О. 1862. ІІІ. 23).
Бреус, -са, м. Человѣкъ большого роста и неуклюжій, неповоротливый. Чуб. VII. 575.
До́вго нар. 1) Длинно. 2) Долго, продолжительно. Добро довго пам'ятається, а зло ще довше. Ном. № 4434. Ум. Довге́нько. І довгенько ви жили з ним. МВ. ІІ. 35.
Зава́жувати, -жую, -єш, сов. в. зава́жити, -жу, -жиш. 1) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Скільки пудів вона заважить? Ком. II. 72. 2) Имѣть значеніе, быть важнымъ. Тут початок діла більше заважить, аніж великі гроші. К. (О. 1862. ІІІ. 23). А що? Багато твій заважив розум? К. ЦН. 296.
Літо́рост, -ту, м. = літоросток. Вх. Зн. 33.
Микола́йці, -ців, м. мн. Раст. Neottia nidus avis. ЗЮЗО. І. 129.
Му́чити, -чу, -чиш, гл. Мучить. На тім крижі Христа мучено. Чуб. III. 354.
Незмінно нар. Неизмѣняемо; неизмѣнно.
Побучавіти, -вію, -єш, гл. Разбухнуть.
Турбота, -ти, ж. Безпокойство, тревога. Ой зглянься на люю турботу, молю тебе, благаю. К. Псал. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОНІЧКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.