Верезати, -жу, -жиш, гл. Скрипѣть. Аби входовими дверима за єдно не верезати, не рішати, кладуть...
Жолобо́к, -бка́, жолобо́чок, -чка́, м. Ум. отъ жолоб.
Лю́бка, -ки, ж. 1) Милая, дорогая. Ой мамко любко! моя мамочко! 2) Возлюбленная. Добри-вечір, мила, добривечір, любко! Оженися, мій синочку, візьми собі любку, цілуй її, милуй її, як голуб голубку. 3) Раст. а) Orchis latifolia. Cм. лю́бжа. б) Orchis sambucina, — purpurea. в) мн. любки. Раст. Orchis militaris. Зілля таке: любки зветься. Як хоче дівчина, щоб парубок любив, так у чому небудь і дає йому тих любок. Ум. любонька, любочка. О, да який же вінок ваш красний, сестро! да який оке красний! Сестронько-любонько, коли ж ви його візьмете? Діти помітили, жалують мене: тіточко-любочко! чого ви журитесь?
Паламаренко, -ка, м. Сынъ пономаря.
Панноччин, -на, -не. Барышнинъ. Кожний же то домагається панноччиного привіту.
Пережовувати, -вую, -єш, сов. в. пережувати, -жую́, -єш, гл. Пережевывать, пережевать.
Потлумачити, -чу, -чиш, гл. Объяснить (во множествѣ).
Розсуканий, -а, -е. Нескладный, непроворный. Ходить як розсукана. І чим вона хороша? довга та розсукана.
Стрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. стрінути, стріти, стріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Як вовк: що стрів, те ззів.
Труситися, -шуся, -сишся, гл. Трястись, дрожать. Осичина тим труситься, що на її Скарійот повісився. Годі, бабо, труситися та лякатися.