Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

толоб

Толоб, -ба, м. = кадіб. Вх. Зн. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОЛОБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОЛОБ"
Бадиляка, -ки, ж. Ув. отъ бадилина.
Виконавець, -вця, м. Исполнитель. Желех.
Жебоніт́и, -ню́, -ни́ш, гл. Лепетать. Будемо жебоніти, як маленькі діти. Чуб. V. 37.
Заві́дній, -я, -є. 1) Захожій. Хиба я завідня? я тутейша. Н. Вол. у. 2) = забіжний. Вас. 187.
На́дзелень нар. Недозрѣлымъ. Жали жито ще надзелень.
Праск! меж. для выраженія звука выстрѣла. Гн. І. 211.
Ураяти, ураю, -єш, гл. = урадити. Хай його другі вчать: я з ним нічого не враю. Мир. ХРВ. 133.
Усякий Cм. усяк.
Черешина, -ни, ж. = черешнина. Заміст крижа уткнули в головах перетину. Чуб. II. 473. Ум. черешинка. Чуб. II. 474.
Чернь, -ні, ж. 1) Черный цвѣтъ, черная одежда. Шо в черницях добре жити, лехко ділечко робити, тілько, ненько, досадненько, що в черні ходити Грин. III. 376. 2) Черныя нитки. Я тебе, біле, черню потчу. Чуб. V. 489. 3) Чернь, простой народъ. Утверди, Боже, люду царського, народу християнського, війська Запорозького, Донського, з сією черню Дніпровою, низовою, на многая літа, до конця віка. АД. І. 220.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОЛОБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.