Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

товстун

Товстун, -на, м. Корень растенія Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВСТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВСТУН"
Годен, -дна, -дне Краткое окончаніе отъ годний. 1) = годний. годен у бога. Угодный Богу. Як я буду в Бога годен, буде в мене худобонька. Гол. IV. 450. 2) не годен. Не въ состояніи. З тої туги аж не годен їсти. Гн. II. 188.
Ґуз, -за, м. Узелъ (на ниткѣ, веревкѣ). Вх. Лем. 408.
Жиру́шка, -ки, ж. = жорнівка 2.
Зачерпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Зацѣпить, задѣть. Водицю бере і вас зачеркне, і вас зачеркне, мене спом'яне. Чуб. III. 434.
Наверті́ти Cм. навірчувати.
Напусто́шувати, -шую, -єш, сов. в. напустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить много чего.
Небудь Нибудь. Хто-небудь, що-небудь.
Підмітати, -та́ю, -єш, гл. Подметать. Буду хату підмітати, малі діти колихати. Чуб. V. 833.
Покликати 2, -ка́ю, -єш, гл. Восклицать, громкимъ голосомъ обращаться къ кому; взывать къ кому, отзываться къ кому. Ей слугу свого добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій, повірений Хмельницького». АД. І. 4. На турків яничар, на бідних невольників покликає. АД. І. 209. Їх стам люде знати, добрим словом покликати. ЗОЮР. І. 24.
Шаланда, -ди, ж. Родъ рѣчного судна: плоскодонная лодка, иногда носъ и корма не острые, а прямые, четырехугольные. Браун. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОВСТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.