Веселити, -лю, -лиш, гл.
1) Веселить, увеселять. Вона було ввесь двір веселить собою, як зорою.
2) Радовать. І душу веселить одрадою благою. Жити б, жить та славить Бога і добро творити та Божою красотою людей веселити.
Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
Здя́читися, -чуся, -чишся, гл. Отблагодарить. Вона лиш одповіла: здячить вам ся мати.
Їздець, -дця́, м. Ѣздокъ. Вчора увечері приїхав їздець.
Коповик, -ка, м. Полтинникъ, 50 копеекъ. Заплати мені коповика, а я тебе сластьонами нагодую. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: Ні, за півкарбованця не можно.
На́волока, -ки, ж. = волока.
Парубчиско, -ка, м. Плоховатый парень. Сякий-такий парубчиско, та й той до багачки.
Подрукувати, -ку́ю, -єш, гл. Напечатать (во множествѣ).
Полиціян, -на, полиція́нт, -та, м. Состоящій на полицейской службѣ, полицейскій. На пляцу нема нічого, хиба який духовний до консисторії протягне та полиціян свариться. Иди по полицияна.
Тріщуватий, -а, -е. = витришкуватий.
