Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигасати, -саю, -єш, гл. Выбѣгать.
Довготеле́сість, -сости, ж. Длиннотѣлость. Черном.
Львов'я́ни́н, -на, м. Львовянинъ, житель Львова. Желех.
Окром нар. = окрім.
Повипинатися, -наємося, -єтеся, гл. Выпятиться (о многихъ).
Пола́, -ли, ж. 1) Пола. Від напасти і полу вріж, а втікай. Ном. Під полою, під правою чужу милу держить. Чуб. V. 387. Ой вдарила мати об поли руками: діти ж мої, квіти мої, пропала ж я з вами. Н. п. Взяв за себе панну в самого короля з під поли. К. ЦН. 221. 2) Полотнище. Спідниця в сім піл. 3) У кожевниковъ: каждая изъ двухъ боковыхъ частей выдѣланной кожи: средняя часть, самая толстая, назыв. слуп, слупе́ць, а боковыя поли. Волч. у. 4) мн. поли. У обжигателей углей: въ кучѣ дровъ, приготовленной для обжиганія, — нижняя часть, состоящая изъ болѣе длинныхъ и тонкихъ дровъ. Вас. 146. 5) Каменная плита. Вх. Зн. 51. 6) Менструація. Вх. Зн. 51.
Попідсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Подсунуться, пододвинуться (во множествѣ).
Порошно нар. Посыпано, усыпано (пылью, мукой и пр.). Де борошно, там і порошно. Ном. № 9874.
Стойний, -а, -е.. Cм. стійний.
Цьомкати, -каю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть, кричать.