Бринькати, -каю, -єш, гл.
1) Наигрывать на струнномъ инструментѣ.
2) Плохо играть, бренчать.
3) Дергать за струну.
Вусань, -ня, м. см. усань.
Две́речки, -чок, ж. мн. ум. отъ двері.
Май I, маю, м. 1) Зелень. Славне Підгір'є шо ся маєм крило, в шовкові трави спати ся клонило. 2) = клечання. Колись на сі, свята в жене було весело-весело та зелено-зелено! І за образами май, і по гвіздочках май!. А тут где віз повен маю — так на Поділлю звуть клечання. 3) Раст. Leontodon taraxacum. 4) Названіе пятаго мѣсяца, май. Як випадуть в маї три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи.
На́бік нар. Прочь съ дороги, въ сторону. Набік, хлопці, набік, хлопці, бо чорт мужа несе.
Неминучість, -чости, ж. Неминуемость, неизбѣжность.
Покрівний, -а, -е. Относящійся къ празднику Покрова.
Реготати, -чу, -чеш, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. 2) Ржать.
Скучати, -ча́ю, -єш, сов. в. скучити, -чу, -чиш, гл. Скучать, соскучиться. Скучає, як собака за києм. Ти б поїхав та й не барився, щоб я не скучила.
Таляпалка, -ки, ж.
1) Женщина, которая возится съ какой нибудь жидкостью, какъ то: мажетъ комнату, бѣлитъ, краситъ что-нибудь, моетъ и т. п.
2) Замарашка, пачкунья, неряха.
