Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вапна, -ни, ж. и вапно, -на, с. Известь. Вас. 169, 157.
Вівчарувати, -ру́ю, -єш, гл. = вівчарити. Шух. І. 53.
Дим, -му, м. Дымъ. Стид не бим, очей не виїсть. Ном. № 3206. Хто вітру служить, тому димом платять. Ном. № 7166. Намітка як дим тоненька. МВ. І. 122. По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. Чуб. ІІІ. 308. Ди́мом пішло́ (Ном. № 1904), — взяло́ся. Сгорѣло. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. К. Досв. 123. Ум. Димо́к, димо́чок. К. ЧР. 235. Чуб. V. 704. Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає. Чуб. V. 1026.
Зажни́вний, -а, -е. Относящійся ко времени жатвы. зажнивні пісні. Пѣсни, которыя поютъ во время жатвы.
Калач, -ча, м. 1) Калачъ. За багачем сам чорт з калачем. Ном. № 142
Колінечко, -ка, с. Ум. отъ коліно.
Марнотра́та, -ти, ж. Расточительность, мотовство.
Перестрибнути Cм. перестрибувати.
Сеймувати, -му́ю, -єш, гл. Участвовать въ сеймѣ.
Черепанька, -ки, ж. Ум. отъ черепаня. Вх. Зн. 80.