Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Водорий, -рия, м. = водомий. Аф. 319.
Жегна́ти, -на́ю, -єш, (кого), гл. Прощаться съ кѣмъ. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. VI. 290.
Капуш, -ша, м. Насѣк. Melophagus ovinus. Вх. Пч. І. 7.
Кателицкий, -а, -е. 1) Католическій. 2) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Хай тобі кателицький батько!
Напряда́тися I, -да́юся, -єшся, сов. в. напря́стися, -ду́ся, -де́шся, гл. Напрядаться, напрясться, попрясть вдоволь. Поки багатая наспалась, убогая-небогая напрялась. Чуб. V. 916.
Осліпти, -ну, -неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять. Ном. № 9229.
Посмішкувати, -кую, -єш, гл. Насмѣхаться. Нам треба, щоб хто посмішкував з нас чи що? Камен. у.
Стариган, -на, старигань, -ня, м. Старичина, старичище. Лисий стариган. Мкр. Н. 25. Гей ти, проклятий стариганів! (Зевес). Котл. Ен. II. 31.
Цвірінькати, -каю, -єш, гл. Чирикать. Чи є в світі де такії молодці, як ми, славні та веселі горобці? На все вдатні: до любощів, до пісень, цвірінькаєм, жартуючи, увесь день. Гліб. 122. Цвірінька, мов батько голопуцьків.
Чуріти, -рю, -риш, гл. = дзюрити. Чуріло на оструб. Шух. І. 91.