Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́вторка, -ки, ж. Женщина-авторъ. Желех.
Відпуститель, -ля, м. Отпускающій. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель. Рудч. Ск. І. 178.
Гальонка, -ки, ж. Парчевая лента. мн. гальонки. Головной дѣвичій уборъ изъ парчовой ленты. Ромен. у. Слов. Д. Эварн.
Довге́нний, -а, -е. Очень длинный. Довгенні вуси. К. С 1883. XI. 500.
Жартува́ння, -ня, с. Шутки. Оддала ж мене мати, учинила мою волю, тепер мені жартування з великою бідою. Чуб. V. 606.
Карбовка, -ки, ж. = карбівка 3. Оселедців щось не беруть люди, а рибою карбовкою ми визволились. Сумск. у.
Квашія, -шії, ж. Длинная полоса кожи. Як коняка, або инша скотина здохне, її обдеруть, шкура висохне, потім її мочать, далі воголять, складають у четверо, або й більш і надавлюють на день (не більш), а потім б'ють (ріжуть) на квашії (длинныя полосы). Черноморія. Ув. квашія́ка. Хто кому скаже брешеш, так тому од с... до потиляки вирізати на три пальці шкури квашіяки. Мнж. 124.
Підспідок, -дку, м. Нижняя корка хлѣба.
Прядач, -ча́, м. Прядильщикъ (на фабрикѣ). Канев. у.
Уполювати, -люю, -єш, гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали. К. ЧР. 210.