Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жалібни́к, -ка́, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братіка-жалібника. Чуб. V. 799. Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! Г. Барв. 435.
Зміїв, -ва, -ве Принадлежащій змѣю. Недалеко од змієвого логва. Грин. ІІ. 235.
Коцурник, -ка, м. Раст. Котовникъ, будра, Glechoma hederacea. Вх. Уг. 246.
Мо́кро нар. Мокро. Ум. мокренько, мокре́сенько.
Моли́твочка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Нагля́дувати, -дую, -єш, гл. = наглядати. Заковуєш в кайдани мої ноги, наглядуєш ступні мої мизерні. К. Іов. 29.
Недотепа, -пи, об. Неспособный, неумѣлый человѣкъ. Така недотепа, нічого робить не вміє. Рудч. Ск. II. 107.  
Підсукати Cм. підсукувати.
Скосистий, -а, -е. Наискось стоящій, наклонный. Скосиста гора. Вх. Лем. 466.
Уживок, -вку, м. = ужиток. Із нашого женихання ні слави, ні вживку. Мет. 86.