Болісний, болісно. Cм. болізний, болізно.
Вистрелити Cм. вистрелювати.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Руками гомоніти. Шутливо: писать. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Гомоніла Україна. Широкий Дніпр не гомонить. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей.
Лихома́нник, -ку, м. Раст. Gentiana cruciata.
Наверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Наговорить вздора.
Полатати, -та́ю, -єш, гл.
1) Починить, положить заплаты. Хлопець у свитині полатаній.
2) — боки. Побить, отколотить. Кийом боки полатали.
Просаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. просади́тися, -джу́ся, -дишся, гл.
1) Продѣваться, продѣться, просунуться.
2) Прокалываться, проколоться, наколоться.
Рапіти, -пчу, -пиш, гл. Шумѣть, стучать.
Сап'янці, -ців, м. мн. Сафьянные сапоги. На козаку бідному летязі сап'янці, — видні п'яти пальці.
Стіжок, -жка, м.
1) Ум. отъ стіг.
2) Родъ мужской стрижки. Чоловіки стрижені усі густо в стіжок, а підголених чубів щось не видно було.
