Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Докупля́ти, -ляю, -єш, гл. = докуповувати.
Заволі́кування, -ня, с. = заволікання. Левиц. І. Кайд. С. 186.
Захукаты, -каю, -ешъ, гл. Подуть в ладони (для согрѣванія).
Паруватися, -руюся, -єшся, гл. 1) Выбирать пару; спариваться. Голуби паруються. 2) Вступать въ бракъ. Не мені старому з нею паруватись. Г. Барв. 13. Діти зоставались нехрещені, парувались невінчані. Стор. МПр. 65.
Підчухрати, -ра́ю, -єш, гл. Обрубить нижнія вѣтки.
Смоляр, -ра, м. Смоляръ, смолильщикъ, смоловаръ.
Хмілевий, -а́, -е́ = хмелевий. Чуб. І. 70.
Цубірка, -ки, ж. = білка, Sciurus vulgaris. Вх. Зн. 78.
Чухна, -ни, ж. = чухачка. Гадяц. у. Слов. Д. Эварн.
Штука, -ки, ж. 1) Часть чего либо, кусокъ. Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена. Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. МУЕ. I. 75. 2) Искусство. Гал. 3) Вещь. Шкода муру, — старосвітська штука. Шевч. 181. 4) Хитрость, уловка, продѣлка. А тут є якась німецька штука, що усе оце робить. Рудч. Ск. II. 150. братись на штуки. Употреблять хитрости, уловки. 5) Диковина, трудность. Не штука роскинути, а штука зібрати. Ном. № 10620. Не штука наука, а штука розум. Ном. № 6037. Бити не штука. Ном. №3811. 6) огнева штука. Феерверкъ. Перед домом вкопували риштовання за для огневих штук. Стор. МПр. 72. Ум. штучка, штучечка.