Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забивни́й, -а́, -е́ Неукатанный (о дорогѣ). Черк. у.
Миротво́рний, -а, -е. Примиряющій. Желех.
Надібра́ти Cм. надбірати.
Позакопилювати, -люємо, -єте, гл.губи. То-же, что и закопилити губи, но о многихъ.
Потовкучий, -а, -е. Хлопотливый, суетливый.
Привід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство. А дурень за моїм приводом працює. Г. Барв. 307. Рад би я встати та й привід дати своєму дитяточку. О. 1862. IV. 40. (Н. п.). Всюди привід дав, а татусь тільки за нею, хоть і не дуже то покійник любив за чужим приводом ходить. Сим. 202. Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід. Мир. ХРВ. 146. 2) Причина, основаніе. З якого приводу? На какой причинѣ?
Сніжок, -жку, м. Ум. отъ сніг.
Хапання, -ня, с. 1) Хватаніе. 2) Взяточничество. Хапанням не дать дітям своїм ні щастя, ні долі. Ном. № 7408. 3) Поспѣшность, торопливость. Через хапання та й зробили воза поганого. Канев. у.
Хатчина, -ни, ж. Избенка. Над Прутом у лузі хатчина стоїть. Млак. 3.
Цвяшок, -шка, м. Ум. отъ цвях.