Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тігітка

Тігітка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus. Вх. Пч. ІІ. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІГІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТІГІТКА"
Безнапасно нар. Не зная, гори, счастливо.
Бинджук, -ка, м. Лѣнтяй, лежебокъ. Желех.
Загу́да, -ди, ж. Порицаніе. Яку ж загуду сім дровам зробите?
За́зімки, -ків, м. мн. Начало зимы, заморозки, первые холода. Екатер. у. Берд. у. У Мнж., 180: послѣдніе заморозки.
Заку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. закури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Задымливать, задымить. Затопила, закурила сирими дровами. Чуб. V. 262. 2) Закуривать, закурить. Люльки з пожару закурили. Шевч. 60. 3) Заканчивать, закоптить. 4) Запыливать, запылить что. 5) Только сов. в. Быстро побѣжать, быстро поѣхать. Закурив з Кам'янця вже парафіяльним попом. Св. Л. 134. 6) Начинать, начать курить водку, закурить. Отсюда закури́ти — запить, загулять. Продав усю худобу, та як закурив!
Зі́ронька, зірочка, -ки, ж. Ум. отъ зірка.
Копитаха, -хи, ж. Сортъ плахти. КС. 1893. XII. 448.
Мали́зна, -ни, ж. Малость.
Неодмінний, -а, -е. Непремѣнный.
Проточний, -а, -е. Текущій. Вода проточна. МВ. (Д. 1862. І. 81).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТІГІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.