Виковувати, -вую, -єш, сов. в. викувати, -кую, -єш, гл. Выковывать, выковать. З того заліза він викував плуга. Чого Бог не дасть, того і коваль не викує. 2) Кричать, прокричать (о кукушкѣ). Що викувала вже зозуля, — проживай, а більше — шкода у що й бажаєш.
Вільгість, -гости, ж. Влажность, сырость.
Ґівґач, -ча и ґівґор, -ра, м. пт. Jynx torquilla.
Заге́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать: гей!
Зво́ди, -дів, м. мн. Очная ставка. зво́ди зво́дити. Давать очную ставку.
Здарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подарить, надавать подарковъ. Здарували йому на весіллі чотирі карбованці. Чорниці, які милостиві, здарували їй що мога.
Лупа́й, -пая, м. Глазъ (въ загадкѣ). Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм лупай.
Ревтух, -ха, м. = рептух.
Чорниш, -ша, м. Черный хлѣбъ (у нищихъ). Чорниш у комиш, білаш у кармаш.
Штрик меж.
1) Для выраженія пырянья, укола. Штрик його в бік.
2) Для выраженія прыжка. Чорт.... штрик у воду. Почерез більшу (колоду) штрик.