До́ця, -ці, ж. ласк. отъ дочка. Ох, доцю, ти моя голубко!
Здо́вга нар. Длинно. Оріт же, синки, а здовга нивки, а здрібна скибки.
Напі́рнач, -ча, м. 1) Та часть старинной чернильницы, въ которую вкладывавались перья, родъ пенала, составлявшаго одно цѣлое съ чернильницей. 2) = напірник.
Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. Піддружний з озлістю сказав.
Племіння, -нів, с. мн. Племена. Встрѣчено у Кулиша. Великі й дрібненькі племіння й народи.
Подністрянщина, -ни, ж. Поднѣстровье.
Руно, -на, с. 1) Руно. Од вовка втечи, а руно принеси. Шерсть на тій собаці як руно. 2) мн. Всходы. Подивитись на руна польові: жити такі, що й вуж не пролізе. Ум. рунце. руне́нце. Тепер вовниця дорога: як руненце, так копа.
Тупішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тупѣе.
Чахати, -хаю, -єш, гл. Отламывать, отщеплять. Cм. відчахнути.
Шошон, -на, м. Верхнее длинное женское лѣтнее платье.
