Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шляхівщина

Шляхівщина, -ни, ж. Сѣно, солома или зерно, падающіе съ воза при перевозкѣ. Черк. у. Там хтось віз ячмінь і такий ячмінь великий, а в копиці скошений; що ж? Скрізь по дорозі шляхівщина, така шляхівщина, що аж жаль бере, як подивишся. Кобел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯХІВЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯХІВЩИНА"
Биць-биць! меж. для призыва телятъ.
Відродження, -ня, с. Возрожденіе.
Паламарівна, -ни, ж. Дочь пономаря.
Передаток, -тку, м. Излишекъ при отдачѣ.
Підхватити, -ся. Cм. підхвачувати, -ся.
Полапцем нар. = полапки. От, не встаючи, полапцем намацаєш котру (грушу) біля себе пт й їси. Греб. 402.
Поохотити Cм. поохочувати.
Попідіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и підійняти, но во множествѣ.
Привушний, -а, -е. привушні серги. Серьги маленькія, находящіяся при самомъ ухѣ. Куплю собі сережки привушні. Пирят. у.
Численно нар. Многочисленно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЛЯХІВЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.