Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шляхівщина

Шляхівщина, -ни, ж. Сѣно, солома или зерно, падающіе съ воза при перевозкѣ. Черк. у. Там хтось віз ячмінь і такий ячмінь великий, а в копиці скошений; що ж? Скрізь по дорозі шляхівщина, така шляхівщина, що аж жаль бере, як подивишся. Кобел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯХІВЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯХІВЩИНА"
Леда́чо нар. 1) Лѣниво. 2) Плохо, дурно.
Мишої́д, -ду, м. 1) Мышиный объѣдокъ. 2) Орѣхъ изъ зимнихъ запасовъ мышей и бѣлокъ.
Нашелестіти, -щу, -стиш, гл. 1) Нашелестѣть. 2) Нашумѣть.
Необлудність, -ности, ж. Чистосердечіе, нелицепріятіе. Волын. г.
Підгерсть, -ти, ж. = підгейстер. Рудч. Чп. 249.
Пожерти Cм. пожирати.
Попадька, -ки, ж. Ум. отъ попадя.
Попечатати, -таю, -єш, гл. Запечатать (во множествѣ).
Розсадина, -ни, ж. Стебель разсады. Ном. № 261.
Шкареберть I нар. = шкереберть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЛЯХІВЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.