Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боляк, -ка, м. = болячка 2. МУЕ. ІІІ. 55. Болік як кулак. Фр. Пр. 106. Обметало го боліками. Фр. Пр. 106.
Неясний, -а́, -е́ Неясный, темный.
Піділляти, -ллю́, -ллєш, гл. = підлити. Піділляла руточку дрібними слізоньками. Грин. ІІІ. 524.
Подогравати, -граємо, -єте́, гл. Окончить играть (о многихъ).
Позапилювати, -люю, -єш, гл. Запылить (во множествѣ). Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані. K. ЧР. 3.
Поле, -ля, с. 1) Поле. В чистому полі да і пшениченьку поле. Мет. 101. Святий Юрій по полю ходить, хліб жито родить. Ном. № 433. В чистім полі край дороги висока могила. Мет. 97. 2) Фонъ (въ узорной ткани и пр.). Вас. 171. Чуб. VII. 426. 3) Полъ. А ворожка і каже: «Оже, бабо, на твої гроші ще одна твоя дитина женеться!» — А киньте ж, — кажу, з якого поля: з жіночого, чи з мужичого? — «З мужичого», — каже. Кобел. у. Ум. поленько. О. 1862. IV. 12. полечко. Маркев. 105. польце. Зорати польце. Засіяв чоловік просом польце. О. 1862. VIII. 25.
Понатягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и натягти, но во множествѣ.
Прозріння, -ня, с. Зрѣніе. Вх. Лем. 457.
Сновигати, -гаю, -єш, сновиґати, -ґаю, -єш, гл. Сновать, слоняться. А сестра уже й поздоровіла, уже й по хаті сновигає. Рудч. Ск. І. 137.
Тмяно нар. 1) Затемненно. 2) Печально, грустно. О. 1862. VIII. 6.