Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тилатий

Тилатий, -а, -е. Толстозадый. Не дай, Боже, який цей пан тилатий. Гайсин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИЛАТИЙ"
Диндили́ндати, -даю, -єш, гл. = Теліпатися 1. Вх. Зн. 14.
Захворі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Захворать. Мнж. 28, 131. Чуб. V. 482.
Зчісувати, -сую, -єш, сов. в. зчесати, зчешу, -шеш, гл. 1) Расчесывать, расчесать. Іди, сину, додомоньку, змию, зчешу тобі головоньку. Чуб. V. 937. 2) Срубить. Нема вже шаблі, що не одну татарську голову зчесала. Стор. І. 15.
Какаріку! меж. Крикъ пѣтуха. Курить як чорт од какаріку! Ном. № 4420. Летів півень через ріку, казав: какаріку! Н. п. Cм. кукуріку.
Лулу́сь! меж. 1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось — лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. 2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб!
Півтретяста числ. Двѣсти пятьдесятъ. КС. 1882. VII. 90.
Поглузузати, -зую, -єш, гл. Посмѣяться, подвергнуть насмѣшкамъ. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву. Шевч. 123.
Поморозь, -зі, ж. Изморозь. Де родиться той лід, прозірна крига, та поморозь, той иней піднебесний. К. Іов. 87.
Прісно нар. Прѣсно. Хоч кисло, хоч прісно — усе вали умісто! Ном. № 5033.
Шампанка, -ки, ж. Сортъ картофеля. МУЕ. І. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИЛАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.