Галівник, -ка, м.
1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ.
2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Cм. галювати 1.
Мета́лец, -лця, м. Сказочный змѣй, берущій хвостъ въ ротъ и катящійся колесомъ и свистящій предъ дождемъ.
Нестидник, -ка, м. Раст. Sithospermum officinale.
Понагромаджувати, -джую, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ).
Порачкувати, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ. Присів у борозну й тихо, як той злодій, порачкував.
Предків'я, -в'я, м. мн. Предки. Не ми, Діво Маріє, мучили Христа, мучили Христа наші предков'я. Cм. предок.
Риндя II, -ді, м. Въ свадебныхъ празднествахъ въ губ.: разъѣзжающіе во вторникъ послѣ свадьбы верхомъ на лошадяхъ трубачи съ трубами.
Скрушки, -шок, ж. мн. = скружки.
Спачитися, -чу́ся, -чишся, гл. Искривиться, покоситься. Спачились двері.
Шістерняк, -ка, м. Раст. Hordeum hexastichon.