Балакатися гл. Употреб. безлично: балакається, балакалось. Говорится, говорилось. Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається.
Наструнчити Cм. наструнчувати.
Оправдовуватися, -вуюся, -єшся и оправдуватися, -ду́юся, -єшся, сов. в. оправди́тися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздув. Циган оправдився. Оправдалась премудрість од дітей своїх усіх.
Охолоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. охолоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Прохлаждаться, прохладиться.
Підпеньок, -нька, м. = опеньок. Пішов дід по гриби, баба по підпеньки.
Позакурювати, -рюю, -єш, гл.
1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки.
2) Закоптить (во множествѣ).
3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі.
Поскладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и скласти, но во множествѣ. Зараз і задумається і рученята поскладав. Баранина в горшках поскладена стоїть.
Правиця, -ці, ж.
1) Десница, правая рука. Без Ніженського полку, як без руки-правиці. Станьте ви, праведники, по правиці, а ви, грішники, по лівиці.
2) Немятая, ровная солома. Принеси мені на устілки правиці. Ум. правичка.
Усипати I, -паю, -єш, сов. в. усипати, -плю, -плеш, гл. 1) Всыпа́ть, всы́пать. Борошенця всипать.2) Наливать, налить. Усип меду і горілки. Ганнусю, усип мені осьмусю. 3) Отливать, отлить (изъ металла). Аби усипати що з мосяжі, треба фірмака. 4) Только сов. в. Войти гурьбой. Одчиняє він хату, уступив, молодиці за ним всипали.
Хвилятися, -ляюся, -єшся, гл. Качаться.