Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґолдува́ти, -дую, -єш, гл. 1) = Голдувати. 2) Владѣть недвижимою собственностью. Він ґолдує сим гаєм. Борз. у. Сією греблею ґолдували черниці якісь, чи ніженські, чи Бог їх знає які. Драг. 223.
Дончи́ця, -ці, ж. Донская козачка.
Кішкарь, -ря́, м. Названіе одного изъ играющихъ у плаза. Ив. 19.
Клобучити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать войлокъ. Желех.
Купільник, -ка, м. Ванна. Вх. Зн. 30.
Необережність, -ности, ж. Неосторожность.
Підустов, -тви, ж. = підуства. Вх. Пч. II. 19.
Товкувати, -ку́ю, -єш, гл. Толковать, говорить. Товкуй, Савко, з паном. Ном. № 12964.
Торконутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = торкнутися. Торконись до мене руками й головою. Мнж. 41.
Чечуга, -ги, ж. 1) Рыба: стерлядь, Acipenser ruthenus. Браун. 31. Kolb. І. 72. Рибка чечуга плаває доволі. Гол. III. 333. 2) Свинья. Св. Л. З, 52.