Викобзати и виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку.
Гоні́нник, -ка, м. Пастухъ (въ полонинах), перегоняющій овецъ изъ комори въ струнку, гдѣ ихъ доятъ.
Гуцюцю́, меж. = Гуць-гуці. Въ слѣдующей приговоркѣ въ значеніи: дитя. А що мені по конях, по волах, коли в мене гуцюцю на руках.
Круховий, -а, -е. . крухова сіль Каменная соль.
Ошалемоніти, -ні́ю, -єш, гл. = ошаліти. Ти ошалемоніла, чи що, що таке верзеш.
Півчварти числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. p.). Шукали, гляділи і півчварти неділі.
Пралев, -ва, м. Самый сильный левъ? Я, — каже, — лев. — А я пралев.
Простати, -таю, -єш, гл. = простувати. Простали ми в Україну вольними ногами.
Радість, -дости, ж. Радость, удовольствіе. Старість не радість. Лиха та радість, по котрій смуток настукає. Ум. радо́сточка. Тепер мі братчик з війни приїхав, та привіз мені три даруночки, три даруночки — три радосточки: одну мі радість....
Ферфелиця, -ці, ж. = ферфела.