Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Добро́дійство, -ва, с. 1) Благодѣяніе. Ой виходьте в поле, вельможне жовнірство! Буде вам велика дяка за все добродійство. К. Досв. 26. 2) соб. Господа! Милостивые Государи! Я повинен сказать, любе добродійство земляки, що се остання річ моя. К. Ва́ше добро́дійство. Ваша милость. Як би то, ваше добродійство, ви нам своїми руками милостиню подали. ЗОЮР. II. 76.
Налимарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Наработать (о шорникѣ).
Оглашенка, -ки, ж. Церковныя сѣни между церковью и колокольнею. Ромен. у.
Повимокати, -каємо, -єте, гл. Вымокнуть (о многихъ). В людей жито або повимокає, або посохне. Г. Барв. 195.
Поналічувати, -чую, -єш, гл. Насчитать (во множествѣ). Жид поналічував на людей стілько довгу. ЗОЮР. І. 285.
Пригорілий, -а, -е. Пригорѣлый. Вони пір'я пригоріле нюхали. Ном. № 13186.
Прорідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Троєчко числ., Ум. отъ тройко.
Труситися, -шуся, -сишся, гл. Трястись, дрожать. Осичина тим труситься, що на її Скарійот повісився. Ном. № 316. Годі, бабо, труситися та лякатися. Стор. МПр. 156.
Шепотун, -на, м. Говорящій шепотомъ. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.