Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. Ном. № 12068. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим! Стор. МПр. 51.
Души́ти, -шу, -шиш, гл. 1) Душить, давить. 2) Давить, жать. Взяла за маленький палець та й душить його помаленьку. 3) Давить, притѣснять. Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди (на Запоріжжа) втікав щонайкращий люд з городів. К. ЧР. 89. 4) души́ти копійчи́ну. Беречь деньги, скупиться. Батьки в поповичів народ все скупенький, що душать копійчину. Св. Л. 136.
Левадний, -а, -е. Относящійся къ леваді. Желех.
Плетеник, -ка, м. Крендель. Угор.
Порозчахуватися, -хуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розчахнутися, но во множествѣ.
Розгорювати, -рю́ю, -єш, гл. = розгорити. Він собі й хату розгорював. Г. Барв. 5.
Розстебнути, -ся. Cм. розстібати, -ся.
Рострачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. ростратитися, -чуся, -тишся, гл. Растрачиваться, растратиться.
Терпіти, -плю, -пиш, гл. Терпѣть, переносить. Да вже ж мені докучило сюю терплячи муку. Мет. 259.
Тютюняка, -ки, м. Ув. отъ тютюн. Табачище. Желех.