Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бережистий, -а, -е. Съ высокими берегами. Оберне й степ сухий в озера бережисті. К. Псал. 251.
Виконавець, -вця, м. Исполнитель. Желех.
Галушка, -ки, ж. Галушка, кусочекъ тѣста, сваренный въ водѣ или молокѣ, клецка. Чуб. VII. 440. різані галушки, рвані галушки, — смотря по способу приготовленія. Вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. І.-11. Ум. галушечка. Іди, доню, вечеряти, бо галушечки скипіли. Грин. ІІІ. 421.
Зама́щувати, -щую, -єш, сов. в. замасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Замазывать, замазать. Глина... замастити піч. МУЕ. III. 51. 2) Замасливать, замаслить.
Значність, -ности, ж. 1) Значительность. 2) Знатность. Науку і талант над значність прекладали. К. Дз. 13.
Лавник, -ка, м. 1) Членъ стараго городского малорусскаго суда. К. ЦН. IV. 1. 2) Въ цеховомъ братствѣ (на Волыни): низшее должностное лицо цеха, исполняющее второстепенныя обязанности, возлагаемыя на нихъ цехмистромъ. КС. 1890. VII. 92.
Мить, -ті, ж. Мигъ, мгновеніе. Як махнув, так у одну мить і набрав води. Рудч. Ск. II. 82. Все змішалось в одну мить і злилось докупи. Левиц. І. Коли хто випалить з рушниці, ти в ту ж мить побачиш світ. Ком. II. Миттю. Мигомъ. Миттю подала на стіл гарячих млинчиків. К. ЧР. 242. І миттю осідлавши рака, схвативсь на його як бурлака. Котл. Ен. І. 6. говорити миттю. Говорить скороговоркой. Александров. у.
Роспуста, -ти, ж. 1) Распущенность, своеволіе. дати роспусту. Распустить, избаловать. Мала вдова їдну дочку, дала її роспусточку. Грин. III. 386. 2) Развратъ, распутство. Ум. роспустонька, роспусточка.  
Тасінька, тасічка, -ки, ж. Ум. отъ тася.
Щипапіча, щипипіча, -чі, ж. = щипак 2. Вх. Лем. 4 87.