Забіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Нанести ущербъ, обидѣть матеріально. Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того.
Зеріпа́ти, -па́ю, -єш, гл. = зіпати.
Зруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Разрушить, разорить. Зруйнували Запорожжя. Не зостанеться тут камінь на каміні, щоб не зруйновано. Зруйновано життя моє на світі. 2) Разорить (о потерѣ имущества).
Кабашник, -ка, м. Сидѣлецъ въ кабакѣ.
Полом'ячко, -ка, с. Ум. отъ полом'я.
Порозсуджувати, -джую, -єш, гл. Разсудить (многихъ).
Протеребити Cм. протеріблювати.
Спротивитися, -влюся, -вишся, гл. Опротивѣть, сдѣлаться противнымъ. Ти хочеш спротивитись самому Богу.
Чаєня, -няти, с. Птенецъ пигалицы. Чаєчку загнали, чаєнят забрали. Ум. чаєнятко.
Чєгір, -ра, м. = чагарь.