Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виколоти Cм. виколювати.
Віткіль нар. = відки. Здоров, брат! а віткіль ти? Ном. № 739.
Коповик, -ка, м. Полтинникъ, 50 копеекъ. Заплати мені коповика, а я тебе сластьонами нагодую. Ном. № 11988. Тиць йому в руки коповика, а він подивився на мене та й каже: Ні, за півкарбованця не можно. О. 1862. І. 42.
Ли́пці, -ців, м. мн. Шесть для сниманія фруктовъ, расколотый на одномъ концѣ на четыре части, раздвинутыя на извѣстное разстояніе, чтобы удобнѣе было снимать фрукты. Полт. г.
Морґ и морґовий. Cм. ІІІ. морг и морговий.
Охвітний, -а, -е. Пріятный; удобный.
Підбитє, -тя, с. Подъемъ ноги, сапога. Гол. Од. 15, 25.
Поторкати, -ка́ю, -єш, гл. Касаться, трогать, толкать. Вітрець віє, повіває і ворітечка поторкає. Чуб. III. 211. Старого козака совстрічає, — гордим словом зневажав; молодого совстрічає, — опрощення не приймає, стременем у груди поторкає. Лукаш. 43. 2) Потрогать, потолкать.
Придути, -ду́ю, -єш, гл. Прибѣжать, пріѣхать быстро. Сів на хазяйського коня, вмент придув з горілкою. Драг. 253.
Скупія, -пії, ж. Раст. Convallaria multiflora L. ЗЮЗО. І. 119.