Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

татарча

Татарча, -чати, с. Татаренокъ. Ум. татарчатко. І дитині приспівала: «люлі-люлі, татарчатко!» АД. І. 290.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТАРЧА"
Випочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
Зи́чний, -а, -е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос. К. Іов. 61.
Козля, -ля́ти, с. = кізля. Не прийму тельців од тебе, ні козлят з отар твоїх. К. Псалт. 118.
Непохибний, -а, -е. Безошибочный, вѣрный. Він правдою непохибною дише. К. ЦН. 193. Непохибну тобі про це дам раду. К. ЦН. 270.
Никнути 2, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ никати. Завернуть, заглянуть. Їй тепер як тому чоловікові, що у степу заблудився: і туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Мир. Пов. II. 101.
Панування, -ня, с. 1) Владычество, господство. Карає він і царства, і престоли, щоб зупинить неправе панування. К. Іов. 76. 2) Царствованіе. 3) Барская жизнь. Моє панування — гірке горювання. Чуб. V. 744.
Перелетіти Cм. перелітати.
Поволічка, -ки, ж. Ум. отъ поволока.
Презвірх нар. Черезъ край. У його вже й презвірх є, а все загрібає. О. 1862. V. 84.
Хромолаба, -би, об. Хромоногій, хромоногая. Сякий, такий хромолаба трясе за дівками. Гол. II. 426.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАТАРЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.