Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біднійшати, -шаю, -єш, гл. Бѣднѣть, дѣлаться бѣднѣе, приходить въ нищету. Землі менчає і люде біднійшають, бо ні з чого потягти. Черниг.
Верінка, -ки, ж. = вереня. Лягають спати, а вкриваються сіраками чи якою верткою. Шух. І. 216.
Вивіщувати, -щую, -єш, гл. Напророчить. Щоб воно на свою голову вивіщувало. Ном. № 3661. Лучче ти мені смерти попроси, її вивіщуй. МВ. (О. 1862. І. 88).
Дереня́к, -ку́, м. = Деренівка. Могилев. у.
Жу́рка, -ки, ж. Ум. отъ жура.
Кика, -ки, ж. Дѣтск. слово. Мясо. О. 1862. IX. 119. Як дає дитині мняса, то каже: на́ кики! на кики! Уманск. у. и Харьк. г.
Киса, -си, ж. 1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. Ном. № 10207. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448. 2) Веревочный мѣшокъ. Чуб. VI. 403.
Непитущий, -а, -е. Непьющій. Непитущий зроду. Мир. Пов. І. 157.
Обезголовити, -влю, -виш, гл. Обезглавить. Только у Стороженка: Разом з обезголовленим трупом звалився з дуба чоловік. Стор. МПр. 107.
Проживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прожитися, -живуся, -вешся, гл. 1) Проживаться, быть прожитымъ. Як во сні мені здалося, що на світі прожилося. КС. 1883. II. 468. 2) Безл. несов. в. житься. Ой як тобі, моя сестро, та проживається? Грин. III. 402.