Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воркота, -ти, ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102.
Довгові́чно нар. Долговѣчно, долговременно.
Зі́ронька, зірочка, -ки, ж. Ум. отъ зірка.
Зорити, -рю́, -ри́ш, гл. Слѣдить глазами за кѣмъ, смотрѣть пристально. Так і біга за їм, так і зорить. Зміев. у. Зорить праведного грішний, щоб зігнати його з світу. К. Псал. 90. Чого зориш на нас очима дико? К. Іов. 33.
Обривання, -ня, с. Обрываніе.
Підліщки, -ків, мн. = підліски. Cм. підлісок. Вх. Пч. І. 8.
Співа, -ви, ж. Пѣніе, пѣсня. А де ж Гонта?... чому не співає? нема його; тепер йому мабуть не до неї, не до співи. Шевч. 201.
Туреччина, турещина, -ни, ж. Турція. Пішов москаль в Туреччину. Шевч.
Упильнувати, -ную, -єш, гл. Уберечь, досмотрѣть.
Хваткий, -а, -е. 1) = хапкий 1. І ти не дуже то хваткий, і я не швидка. Ном. 2) = хапкий 2. Там такий хваткий: що подаче, то й його. Черк. у.