Бруку! меж., выражающее воркованіе голубя. Глянь, як голубка в парі брукає: бруку-бруку, бруку-бруку, бруку-ку!
Висилати, -лаю, -єш, сов. в. вислати, -шлю, -леш, гл. Высылать, выслать. Всіх ляхів-панів на чотирі місяці на Україну вислав.
Вуйна, -ни, ж. = дядина.
Замазчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Окровавиться.
Лу́б'я, -б'я, с. Кора, снятая съ дерева большими кусками. Ти йому образи, а він тобі луб'я. старе луб'я, а также и просто луб'я. Старый, старая (о человѣкѣ). Та він уже старе луб'я! — А ну, луб'я, йди сюди! (старий до старої, а стара тоді одказує): — Бач, як тепер, то і луб'я, а колись, то й голуб'я.
Наячати, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать (о лебедяхъ).
Рундучний, -а, -е. Относящійся къ крыльцу, къ ларямъ. Рундучний торг.
Сидень, -дня, м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде!
Сікач, -ча, м. Сѣчка (для рубки капусты). ,
Челестник, -ка, м. = челюстники.
