Білянка, -ки, ж.
1) Бѣлизна лица (въ противоположность веснянка — веснушка). По народному повѣрью, имѣющій веснушки на лицѣ долженъ весною, увидѣвъ ласточку, сказать: «Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки!»
2) Раст. Agaricus subdulcis Bull.
3) Порода бѣлыхъ сливъ.
Великовоїн, -на, м. Великій воитель.
Вівсяниця, -ці, ж. Овсяная солома.
Відрізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відрізатися, -жуся, -жешся, гл. Отрѣзывать, отрѣзать себя отъ чего. Взяла ключ відрізалася. Нерівно відрізалося.
Зрізок, -зка, м.
1) Обрѣзокъ.
2) Срѣзъ, перерѣзъ.
Незабавки, незабавно, незабавом, нар. Вскорѣ, въ скоромъ времени. Зажурився, що в мене грошей нема: незабавом і в тебе не буде. Незабавом прийде й Семен. З того жалю стара незабавом і випростала міст на сім світі.
Опуст, -ту, м. Шлюзы. Стали коло ставу напувати худобу; дивляться, на опусті ходить якийсь пан.
Пшик! меж. Выражаетъ короткое шипѣніе отъ погруженія въ воду раскаленнаго желѣза. Употребл. какъ существительное: пшик, ку, м. Перевівся на ковальський пшик. Був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза.... перепалив. «Ні, каже, чоловіче, скую тобі сокиру» .... «Не сокиру, а серп». А далі вже швайку, а далі й пшик: роспік залізця шматочок, що зосталось, та в воду: «от тобі, каже, й пшик».
Теркатий, -а, -е. = таркатий.
Циб! меж., выражающее широкое шаганіе или перешагиваніе черезъ что либо. Але тільки москалі в коршму увігнались, — їден циб через вікно, другого вхопили.
