Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валюшень, -шня, м. = валюш. Мнж. 177.
Красітка, -ки, ж. = красотка. Желех.
Крівавити, -влю́, -ви́ш, гл. Окровавлять.
Кулак, -ка, м. Кулакъ. Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. Піде було по-за спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. Левиц. І. 7. Ум. кулачок. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п.
Підбільшити, -ся. Cм. підбільшувати, -ся.
Рибина, -ни, ж. Одна рыба. Грин. III. 275. Не піймали ані однісінької рибини. Левиц. Пов. 110. Ум. рибинка. Мнж. 25.
Сіп! меж. Дергъ! Хвать! За руку сіп мене. Алв. 47. Мене за чуприну сіп! Голов. I. 143.
Соболя, -ляти, с. Молодой соболь. МУЕ. III. 149.
Терміття, -тя, с. Кострика, твердыя части пеньки и льна. Глухов. у. Хто тер коноплі, нехай той і терміття замете. Уман. у.
Чуб, -ба, м. Передняя часть волосъ на головѣ человѣка, иногда вообще волосы; хохолъ. Юпитер, все допивши з кубка, погладив свій рукою чуб. Котл. Ен. І. 13. Пани б'ються, а в мужиків чуби болять. Ном. № 1304. Скуби мене за чуб. Левиц. І. 336. чуба намняти. Потрепать за волосы. Гей, шануйсь, бо намну тобі чуба! чуба нагріти. Вспотѣть отъ работы, утомиться. Нагрів я чуба, поки постягав мішки на віз. наші хло́пці покидали чуби. Забрили лобъ нашимъ парнямъ, взяли ихъ въ солдаты. Г. Барв. 118. 2) Хохолъ у птицъ. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. 3) = цідилко. Гол. Од. 26. Ум. чубик, чубчик. ЕЗ. V. 118. Та узяв його за чубчик і поскуб легенько. Кв.