Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

табиновий

Табиновий, -а, -е. Сдѣланный изъ табину. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБИНОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАБИНОВИЙ"
Ботвина, -ни, ж. Свекловичные листья. Ой через тин да в манастир стежечка в ботвину. Н. п. Нарвала ботвини свині. Черниг. у.
Бурачки, -ків, м. мн. раст. Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 81.
Виливок, -вка, м. Яйцо, снесенное безъ скорлупы. Козел. у. Проклята курка виливки ллє, а нестись — не несеться.
Війтівщина, -ни, ж. Дворъ и домъ війта. Желех.
Дубельті́вка, -ки, ж. Двустволка. Пан Цибульский.... в одній руці держав пенькову люльку, а в другій дубельтівку; у ногах вертівся пудель і гавкав на сільських собак. Стор. І. 233.
Заки́снути Cм. закисати.
Існий 2, -а, -е. Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому. МВ. (О. 1862. III. 72).
Марнотра́тник, -ка, м. = марнотрат. Вх. Уг. 251.
Повсічасний, -а, -е. Всегдашній, постоянный, вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш. МВ. (КС. 1902. X. 149.)
Самодруг, -гого, м. Вдвоемъ пребывающій, самодругъ. Вх. Зн. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАБИНОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.