Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сцикуха

Сцикуха, -хи, ж. Та, которая часто мочится.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦИКУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЦИКУХА"
Бульбан, -на, м. Картофелина. Вдавився бульбаном. ЕЗ. V. 128.
Гу́лавий, -а, -е. Сумасшедшій. Желех.
Гу́мор, -ру, м. Юморъ. Левиц. І. (Пр. 1868, 474).
Долі́гливий, -а, -е. = долегливий. А вже батько у позивах долігливий: поти гроті тратить, поти пнеться, поки свого доб'ється. Черном. Нужда доліглива, що їсти нічого. Валк. у.
Залю́тий, -а, -е. = лютий. Зімонька-зіма та залюта була. Н. п. Волч. у. Слов. Д. Эварн.
Маста́к, -ка́, м. = мисте́ць. От я до жалю не мастак. Котл. Ен. VI. 49.
Обгорітися, -рю́ся, -ришся, гл. Разгорѣться, начать хорошо горѣть. Обгорітися дайте ґнотові. Конст. у.
Поговорити, -рю́, -риш, гл. Поговорить. Він у мене такий був, що не до розмови: як прийде, так і засне і не поговоре. Чуб. V. 28.
Чарівницький, -а, -е. = чарівничий. К. (Желех.).
Чмола, -ли, ж. Насѣк. Xylocopa violaсеа. Вх. Пч. І. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЦИКУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.