Відводити, -джу, -диш, сов. в. відвести, -веду, -деш, гл. 1) Отводить, отвесть. Одведи її додому. 2) Отстранять, отстранить. 3) Взводить, взвесть. Одвів курка і вже хотів.... стріляти.
Відлясок, -ску, м. Отголосокъ, эхо. Танцюють з парубками, тільки одляскі, йдуть. Поцілувала тричі, аж од ляски пішли по-під вербами.
Вішеляк, -ка, м. Повѣшенный.
Кашляти, -ляю, -єш, гл. Одн. в. кашляну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Кашлять, кашлянуть. Хтось за ворітьми почав кашляти. Коли ведмідь кашлянув, — ждати, що зареве.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Повироблювати, -люю, -єш, гл. = повиробляти. Вуліки ще не повироблювані. Були повироблювані клумби для квіток.
Посілля, -ля, с. Усадьба. Старе посілая, де жив батько, меншому братові досталось.
Теща, -щі, ж. Теща. Жінка для совіщу, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу. Ум. те́щенька, тещечка.
Умедити, -джу, -диш, гл. Основное значеніе повидимому: усластить медомъ; встрѣчено только въ переносномъ, ироническомъ значеніи о плохомъ приготовленій. На столі окраєць хліба, та так його мудро перепечайка умедила, шо йому й шкоринка на палець одстала.
Ушийок, -йка, м.
1) Кожа на затылкѣ.
2) Перешеекъ, вообще узкая часть чего либо, соединяющая двѣ большія части.