Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суятниця

Суятниця, -ці, ж. Ж. р. отъ суятник. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЯТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЯТНИЦЯ"
Вишалювати, -люю, -єш, гл. Обить шалевкой.
Губеня́, -ня́ти, ж. Губка (у чоловіка). Ласкательное слово, употребляемое болѣе во мн. ч.: губеня́та. Мале дитя надме губенята. Левиц. І. 43. Ум. Губеня́тка.
Запошива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. запоши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Запошивать, запошить. Одна шила, друга запошивала. Мнж. 150.
Затю́пати, -паю, -єш, гл. Побѣжать маленькой рысцой.
Знаха, -хи, ж. Знающая, мастерица. Мкр. Н. 36.
Конівка, -ки, ж. Ум. отъ кінва. 1) Кружка деревянная или металлическая. Шух. І. 250, 251. Як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. ЗОЮР. I. 204. Зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки. К. ЧР. 229. 2) Ведро. (Дощ) ллє, як з коновки. Ном. № 575. Посилаю з коновками по воду. Гол. Ум. конівонька. конівочка. Зашли козакові пива коновочку. Чуб. Сосновая коновочка, а дубове денце. Грин. III. 613.  
Урадувати, -дую, -єш, гл. Обрадовать.
Чолкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдѣлять лучшее зерно (чоло). Лубен. у. (В. Леонтовичъ).
Шовкунець, -нця, м. Сапожный инстручентъ = токмачка. Харьк. г.
Шталтити, -чу, -тиш, гл. Итти, подходить, приличествовать. До ції свити ця підшивка не шталтить. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУЯТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.