Безматній, -я, -є. Не имѣющій матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні.
Завоюва́ння, -ня, с. Завоеваніе.
Закоре́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. закорени́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Укореняться, укорениться. Закореняться наші внуки в дарованій нам займанщині.
Набала́кати, -ся. Cм. набалакувати, -ся.
Нарива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. нарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. 1) Нарывать, нарвать. Ой нарвала дівчина лободи, лободи. 2) Надрывать, надорвать частью. Віжки були цілі, не нарвані, а як потяг, — так і перегоріли. 3) Прикрѣплять ярмо къ дышлу, и вообще приводить его въ надлежащій порядокъ для запряжки. Гей вози мажте, ярма наривайте, сиві воли запрягайте! У Кулиша: надѣть ярмо на воловъ: Важке ярмо... нарвати круторогим. наривати бики. Запрягать воловъ.
Попакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Упаковать (о многихъ).
Проквасніти, -ні́ю, -єш, гл. Прокиснуть.
Сутемний, -а, -е. Сильно темный, почти черный. Обличчям сутемний, як пам'яткова мідь (негръ).
Тума, -ми, ж. 1) Овца: помѣсь шпанской овцы или шльо́нки съ простой. 2) Человѣкъ смѣшанной породы: одинъ изъ родителей турокъ или татаринъ, а другой — украинецъ. Христіяне і туми зъ христіянъ въ Кримѣ родившіися. Вродився тумою від руської бранки. Козак-тума зведе з ума, не буде любити. Тума танчик водила. Що виведе, то і стане, на дівочок погляне. тумо́ю называютъ хмураго неразговорчиваго человѣка. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його.
Чабара, -ри, ж. ? Дам тобі придан семеро козят і по наборі та червоний.