Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сучий

Сучий, -а, -е. 1) Сукинъ, собачій. Ой в шинкарки єдин син, сподобався мені, сучий син. Чуб. V. 20. 2) суче вимя. Нарывъ подъ мышкой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЧИЙ"
Визивка, -ки, ж. Брань, ругательныя слова. Вх. Лем. 397.
Збандірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разгромить? Пушками збандірували турчина. О. 1862. II. 62.
Кит, -та, м. Китъ. Його кит-риба зараз і вхопила. ЗОЮР. II. 60.
Моро́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Одурять, лишать сознанія. Марево, паноче, увесь світ мороче. Ном. № 3059. 2) Забивать голову, надоѣдать приставаніями. Не мороч мені голови, бо вже й так обертом ходе. Подольск. г.
Натяти, -ся. Cм. натинати, -ся.
Плішка, -ки, ж. Клинъ деревянный. Угор.
Помовка, -ки, ж. 1) Пословица, поговорка. 2) Разговоръ, рѣчь. На вовка помовка, а злодій кобилу вкрав. Ном. О вовку помовка. Чуб. І. 240.
Рантушок, -шка, м. Ум. отъ рантух.
Уручати, -чаю, -єш, сов. в. уручи́ти, -чу, -чиш, гл. Вручать, вручить, дать въ руки. Уручаю тебе, серденятко моє, а єдиному Богу. Мет. 24.
Чапелинка, -ки, ж. ? Ой украв я, мати, да чапелинку. Чуб. V. 883.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.