Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сучий

Сучий, -а, -е. 1) Сукинъ, собачій. Ой в шинкарки єдин син, сподобався мені, сучий син. Чуб. V. 20. 2) суче вимя. Нарывъ подъ мышкой.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУЧИЙ"
Виполоски, -ків, м. мн. Грязная вода отъ мытья, помои.
Знайомість, -мости, ж. Знакомство. Чуб. І. 255.
Зуховатий, -а, -е. Молодецкій, хватскій. Над річкою стоїть хата, там дівчина зуховата. Мл. л. сб. 324. Гуляй, доню, ізводь хлопців, но вибірай все молодців; чи убогий чи багатий, аби був зуховатий. Чуб. V. 685.
Молито́вник, -ка, м. Молитвенникъ. Котл. Ен. III. 47. Зося... схилила голову над молитовником. Левиц. І. 1. 272.
Обскребти Cм. обскрібати.
Огурятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. огуритися, -рюся, -ришся, гл. Упрямиться, заупрямиться, противиться, воспротивиться. Щоб козак в військо ходить не огурявся.
Ошуста, -ти, м. Обманщикъ, плутъ.
Повиступати, -па́ю, -єш, гл. Выступить (во множествѣ, во многихъ мѣстахъ). На ногах і на руках повиступала од стужі кров. Шевч. 340.
Свиріп'яний, -а, -е. Приготовленный изъ свиріпи.
Тяги 1, -гів, м. мн. = тягеля. КС. 1882. XII. 511.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.