Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гамати, -маю, -єш, гл. Дѣтское: ѣсть. О. 1862. IX. 118.
Занехлю́ювати, -хлю́юю, -єш, сов. в. занехлю́їти, -лю́ю, -єш, гл. Загрязнять, загрязнить, привести въ неряшливый, нечистый видъ. К. Кр. 24. Добра хазяйка, — так занехлюїла хату, що сміття по коліна!
Зойкати, -каю, -єш, одн. в. зойкнути, -ну, -неш, гл. Вопить, стонать, застонать. Желех.
Латун, -на, м. Свита съ заплатами. ЧГВ. 1853. 61.
Подопрядати, -да́ю, -єш, гл. Допрясть (во множествѣ).
Розгарний, -а, -е. Очень хорошій. Гарний-розгарний. О. 1861. V. 24.
Урікати, -каю, -єш, сов. в. уректи, -речу, -чеш и урікнути, -кну, -неш, гл. 1) Укорять, укорить. Ніхто мене ні в чім не урікне. О. 1862. V. 40. 2) Сглаживать, сглазить (человѣка). Казали, що дитина їсть багато, аж бач і врекли: воно й їсти перестало. Лебед. у. Врече тебе й косу твою. Мил. 50. Той нашу бджолу урече. Мнж. 151. Щоб не врекли вражі люде моєї краси. Н. п.
Урод, -ду, м. = уро5кай. Уроди у вас ладнії? Вх. Зн. 476.
Хвортеця, -ці, ж. Крѣпость. Мир. ХРВ. 168. «Ріжте, бийте»! — на фортеці кричить Гамалія. Шевч. 59.
Хирлати, -лаю, -єш и хирляти, -ляю, -єш, гл. = хиріти. Вх. Зн. 76. Хирляв півроку.... та й умер. ЕЗ. V. 32.