Байцарка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. начиння 3.
Воняти, -няю, -єш, гл. = смердіти. Не їж цибулі й вонять не буде.
Гуртобра́нець, -нця, м. = Гуртоправ. По-за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там стояли гуртобранці з своїми гуртами.
Ільм, -му, м. ільма, ми, ж. = ілем.
Повносити, -шу, -сиш, гл. Внести (во множествѣ). Познімай та повнось сорочки в хату, — вже посохли.
Понадвисати, -са́ю, -єш, гл. = понависати 1. Та вже ж тая стежечка терном заросла... червоною та калиною понадвисала.
Потятко, -ка, с. Ум. отъ потя.
Слутий, слутавий, -а, -е. 1) Увѣчный, частью разслабленный, отчасти параличный.
2) Дураковатый.
Схоплювати, -плюю, -єш, сов. в. схопити, -плю́, -пиш, гл. Схватывать, схватить. І день іде, і ніч іде, і голову схопивши в руки, дивуєшся — чому не йде апостол правди і науки. Мене трястя схопила та трясе.
Українець, -нця, м. Украинецъ. Сами ж себе ми зовемо українцями, та рідну землю Україною.