Гойдиця, -ці, ж. Волынка, музыкальный инструментъ.
На́моржень, -жня, м. Толстая жердь, идущая параллельно съ полозомъ саней, выше его, къ которой прикрѣпляется верхній конецъ копилів.
Позвисати, -саємо, -єте, гл. Свѣситься (во множествѣ). Заснув п'яний на возі, ноги аж до колеса позвисали.
Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло.
Похорошуватися, -шуюся, -єшся, гл. Красоваться, охорашиваться.
Слобожанський, -а, -е. = слобідський. Здалека долітали веснянки слобожанських дівчат.
Спір, спо́ру, м.
1) Споръ. Ні спору, ні ласки.
2) Спорость, успѣшность въ работѣ. У їх великий спір у молочі. Постаріли ми ще за сі годи, — нема й того спору в руках, що й тоді був.
3) ? То були відьми і збірала спір із жита, щоб не було уроджаю.
4) Астма.
5) Нагроможденныя кучи вскрывшагося и снова смерзшагося льда.
Ум, ума, м. Умъ. Багато ума, та в кишені кат-ма. не при умі́. Не въ своемъ умѣ. Розум не вернувсь. Така вона стала якась — не при умі. з добра ума. По добру. Іди ж мені, кажу, з хати з добра ума, а то он бач — кочерга. ума вивідувати. Узнавать образъ мыслей, разспрашивать, разузнавать. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує. Ум. умець, умочок.
Шадровий, -а, -е. Съ трещинами.
Шалабастер, -стру, м. Алебастръ.
