Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сумувати

Сумувати, -му́ю, -єш, гл. Печалиться, грустить. Мет. 158. Сумуючи, частенько плакав. Кв. На тім степу скрізь могили стоять та сумують. Шевч. Зроду так гірко не плакала, не сумувала таким тяжким сумом. Г. Барв. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМУВАТИ"
Безкарний, -а, -е. Безнаказанный. Безкарні боги. О. 1861. I. 94.
Дорва́ти, -ся. Cм. доривати, -ся.
Картопління, -ня, с. Картофельные стебли.
Килавець, -вця, м. Человѣкъ больной грыжей. Желех.
Крамський, -а́, -е́ = крамний. Крамська сорочка. Гол. Од. 50. Свита крамська. О. 1861. XI. 26.
Нава́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. нава́житися, -жуся, -жишся, гл. 1) Осмѣливаться, осмѣлиться. 2) Рѣшаться, рѣшиться. Вона на таке наважилась, аби його привернути до себе. Г. Барв. 454. Іще Сомко не наваживсь, що в таку трудну минуту чинити. К. ЧР. 344. — на кого, на що. Вознамѣриваться, вознамѣриться что-либо сдѣлать съ кѣмъ, съ чѣмъ. Я наваживсь на того коня, то й буде мій. Новомоск. у. Наважмось, браття, на спасенну річ. К. Пс. 66. 3) Пристращаться, пристраститься. Був і нічого собі чоловік, але як наважився до горілочки, то, — бачите, — все до жидів переносив. Кіев. г.
Одержувати, -жую, -єш, сов. в. оде́ржати, -жу, -жиш, гл. Получать, получить. Віруйте, що одержите і буде вам. Єв. Мр. XI. 24.
Поляпати, -паю, -єш, гл. Похлопать; пошлепать.
Продати, -ся. Cм. продавати, -ся.
Хохолик, -ка, м. = хохолаз. Вх. Уг. 273. Ум. хохо́личок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.