Блошня, -ні, ж. соб. Блохи.
Викрашати, -шаю, -єш, сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл. 1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п'ятака свистик і свистить — хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. 2) Только сов. в. = ви́валашати. Корназ не викрашений.
Заходитися, -джуся, -дышся с. в. зайтыся, йдуся, -дешся,, гл.
1) Заливаться, залиться плачем, смѣхомъ (преимущественно о дътяхъ). Чи ти глуха? Аж заходиться дитина кричучи, а вона не чує! — Як зайшлось дитя, дак насилу одхлинуло. — Требашвидче до господи: дитина зайшлась. То засмієсь, аж зайдеться. То знов заголосить.
2) Начинаться, начаться. Од чого-то воно зайшлось, що ти його везла?
Куштувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробовать, отвѣдывать. Хто лихом жартує, той його куштує. куштувати борщі всякі. Часто перемѣнять мѣсто жительства или должность.
Перевикати, -ка́ю, -єш, сов. в. переви́кти, -кну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Воно в мене перевикло на руках та на руках.
Пересихати, -ха́ю, -єш, сов. в. пересохнути, -хну, -неш, гл. Пересыхать, пересохнуть. Гортань замовкла, пересохла.
Помазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Побить въ кровь.
Попанувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Погосподствовать, поцарствовать, побыть бариномъ. І над нашим ще народом ще хоть трохи попануй. Як би тобі довелося в нас попанувати. 2) Поблагопріятствовать, подѣйствовать. Тепер весна попанувала на ярину.
Ропавка, -ки, ж. Жаба.
Шпигати, -га́ю, -єш, гл.
1) Колоть.
2) Говорить колкости. Все оттак заведуться ласкавими словами одно одного шпигати. Почав його батько докірними словами шпигати.
