Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стяговитий

Стяговитий, -а, -е. Имѣющій широкій шагъ. Як у попа коні стяговиті, то за день можна у Кийові стати. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЯГОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЯГОВИТИЙ"
Безсед, -да, м. = бескед. В темних пущах і безседах на горі високій. Мкр. Н. 27.
Бубовник, -ка, м. Раст. Rhinanthus major Ehrh. ЗЮЗО. І. 134.
Закандзю́битися Cм. закандзюблюватися.
Збивач, -ча, м. Скопидомъ, скряга. Вх. Лем. 417.
Зцуплювати, -плюю, -єш, сов. в. зцупити, -плю, -пиш, гл. Стаскивать, стащить, стянуть. Зцупити з печі. Г. Арт. (О. 1861. III. 111).
Квиль, -лю́, м. Стонъ, жалобный крикъ. Желех.
Опіратися, -ра́юся, -єшся сов. въ опертися, опру́ся, -решся,, гл. 1) = і. обпіратися, обіпертися. Ой перестань, чумаченьку, на пужально й опіратися. Чуб. V. 1033. 2) Сопротивляться, оказывать, оказать сопротивленіе. Вже біді не опруся. Гол. І. 178.
Патякати, -каю, -єш, гл. Разглагольствовать. Сидить з п'яницями, патякає. Г. Барв. 290.
Посердити, -джу, -диш, гл. Поссорить. Посердив не одну сем'ю з другою. Левиц. І. 170.
Топільник, -ка, м. Истопникъ. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТЯГОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.