Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відлютуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Отпаяться.
Любува́ння, -ня, с. 1) Ласки; любовныя ласки. 2) Удовольствіе, наслажденіе чѣмъ-либо.
Позбірати, -ра́ю, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Шатнувся миттю сам із хати своїх троянців позбірати. Котл. Ен. І. 30. Ой роспустив вівці, та не позбіраю. Мет. 108.
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій. 2) Слежавшійся.
Рамуватий, -а, -е. = рамкастий. Вх. Лем. 459.
Скализуб, -ба, м. Зубоскалъ.
Спозивати, -ва́ю, -єш, гл. Привлечь къ суду. Г. Барв. 429. Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати. Г. Барв. 335.
Сцик! межд. отъ сцяти. Ном. № 6384.
Татарник, -ка, м. Раст. a) Onopordon Acanthium L. Анн. 232. б) Sanguisorba officinalis. Шух. І. 22.
Угород, -да, м. = горо́д. На вгороді вишня, за городом дві. Мет. 47.