Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкопилити, -лю, -лиш, гл. Оттопырить (о губѣ). Оце! відкопилив губу! Васильк. у.
Зами́ршавий, -а, -е. = миршавий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Карабунитися, -нюся, -нишся, гл. Лѣзть, карабкаться. Куди воно карабунитися ще!
Однораз нар. Сразу, вдругъ. Пішов і однораз знайшов його. Борз.
Отакелезний, -а, -е. = оттакелезний.
Пішак, -ка, м. 1) = піхурка. Угор. Вх. Зн. 49. 2) Пѣшій работникъ. О. 1862. IV. 93. 3) Пѣхотинецъ. К. Досв. 9.
Повтирати, -ра́ю, -єш, гл. Утереть (многихъ). Повтирай дітей, бач як повмазувалися квашею. Богод. у.
Потоптатися, -пчуся, -чешся, гл. Потоптаться.
Самосіч, -ча, м. = самобієць. Міч-самосіч. Рудч. Ск. І. 98. Чуб. II. 38.
Сповивати, -ваю, -єш, сов. в. сповити, -в'ю, -єш, гл. 1) Завязывать, завязать, обвивать, обвить (тканью). 2) Пеленать, спеленать. Там Пречиста свого сина купала, а скупавши, в шовкове сповила. Чуб. III. 323.