Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стусан

Стусан, -на, стусень, -сня, м. Тумакъ, ударъ кулакомъ. Гей хто зо мною вийде битись, покуштувати стусанів? Котл. Ен. II. 15. стусана да́ти. Ударить кулакомъ. Такого стусана дав, що так і облилась сльозами. Св. Л. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУСАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУСАН"
Брезелія, -лії, ж. = бразолія. МУЕ. I. 175.
Випхнути Cм. випихати.
Відмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відмахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмахиваться, отмахнуться. Обмахувались руками. Левиц. Пов. 79.
Ду́битися, -блюся, -бишся, гл. 1) О penis: быть въ эрекціи. Радом. у. 2) Коробиться.
Завощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Забрызгать воскомъ.
Ква-ква! меж., выражающее крикъ лягушки. Мов жаби квакають: ква-ква!
Опаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Обжигать, обжечь. 2) Отоплять, отопить.
Понамантачувати, -чую, -єш, гл. Наточить косы мантачкою.
Послушниця, -ці, ж. Служанка. Ум. послушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Розфійниця, -ці, ж. Расточительница. Желех. Ведемо ті господиню: до комори клюшницю, до муки розфійницю. О. 1862. IV. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУСАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.