Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видатий, -а, -е. Имѣющій большое лицо.
Вірля, -ляти, с. = орля.
Гартування, -ня, с. Закаливаніе.
Звіздо́чка, -ки, ж. Ум. отъ звізда́.
Знебути, -буду, -деш, гл. Лишиться, потерять. Я свою силу знебув. Н. Вол. у.
Коріньковий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ корня. Корінькова люлька. 2) О водкѣ: настоянная на кореньяхъ. Була і пінна... і запікана, і полинькова, і корінькова. Кв. II. 185. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69.
Обіз, обозу, м. = обоз. За татарми обіз іде, за обозом — кінь турецький. Гол. I. 97.
Сміттюга, -ги, ж. Ув. отъ сміття. Множество сору. (Залюб.).
Триблистий, -а, -е. Съ запавшими боками. Віл триблистий. Черк. у.
Цвіль, -лі, ж. Плѣсень. Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла. Шевч. 668.