Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бібок, -бка, м. = бібка. Черк. у.
Граби́тель, -ля, м. 1) Грабитель. Бо неправедним достатком хвалиться грабитель. К. Псал. 20. 2) Сборщикъ податей. Борз. у.
Нахукати, -каю, -єш, гл. Надышать въ руки (во время холода, на холодное стекло и пр.).
Облигувати, -гую, -єш, сов. в. обли́гати, -гаю, -єш, гл. Обманывать, обмануть. Хто більш і не облигує нашого братчика, як не ця жидова. Лохв. у. А це вже облигав його. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Перералювати, -люю, -єш, сов. в. перералити, -лю, -лиш, гл. 1) Перепахивать, перепахать ралом. Грин. II. 210. 2) Провести борозду ралом чрезъ что нибудь.
Повикручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и викрутити, но во множествѣ. Він їй руки повикручував. Кв. Гляди ж, добре повикручуй сорочки, щоб не текло з їх. Васильк. у.
Рубатися, -баюся, -єшся, гл. Рубиться. Рубайся, дерево, кривеє і правеє. Ном. № 12802. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452.
Сподобатися, -баюся, -єшся, гл. = уподобатися. Ой дівчино-паняночко, сподобалось мені твоє личко. Мет. 10.
Тра-ра-рі! меж. Припѣвъ. Гей летіли журавлі то великі, то малі, сіли собі край рілі заспівали: тра ра-рі! ЗЮЗО. II. 529.
Учепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Зацѣпиться. Воли не стоять.... ярмом учепились. Г. Барв. 380. 2)за. Ухватиться, схватиться за, прицѣпиться къ. Учепиться за поли. Стар. Як реп'ях той. учепиться за латані поли. Шевч. 242. Хоть же я, молода дівчино, в полі заблужуся, — ти прийдеш жито зажинати, я за тебе вчеплюся. Мет. 3) Съ род. п., съ предл. до или безъ него. Пристать, привязаться. Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала. Св. Л. 183. Кого біда учепиться, того тримається і руками, і ногами. Ном. №2170. Учепився, як гріх села. Ном. № 2746. 4) Прорости и укорениться. Дарма, що зерно зверху не гаразд заволочено, а підуть дощі, то воно вчепиться. Литин. у.