Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стукотіння

Стукотіння, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Лохв. у. Віз покотився, і стукотіння далеко розляглося по степу. Левиц. Пов. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКОТІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКОТІННЯ"
Вицюркати, -каю, -єш, гл. Вытечь, вылиться. Вх. Лем. 398.
Ма́йстрочко, -ка, м. Ум. отъ майстро.
Незабавки, незабавно, незабавом, нар. Вскорѣ, въ скоромъ времени. Зажурився, що в мене грошей нема: незабавом і в тебе не буде. Ном. № 6465. Незабавом прийде й Семен. Н. Вол. у. З того жалю стара незабавом і випростала міст на сім світі. Г. Барв. 114.
Одщ.. Cм. отъ відщебетати до відщіпатися.
Пагоння, -ня, с. соб. отъ пагін.
Роспанахати, -хаю, -єш, гл. Сильно разорвать или разрѣзать на двое. Левиц. Пов. 360. Роспанахають погане гниле серце, трудне. Шев. 669.
Скалоокий, -а, -е. Имѣющій бѣльмо на глазу.
Сливовий, -а, -е. Сливовый.
Соромота, -ти, ж. Срамота, стыдъ. Соромота вийти за ворота. Ном. № 3173. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота. Чуб. V. 296.
Чинч, -чу и пр = чинш и пр. Давала чинчу до двора ковбас десятків з три латину. Котл. Ен. IV. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУКОТІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.