Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стужитися

Стужитися, -жу́ся, -жишся, гл. Опечалиться. А хмурна, луні личенько закрила, бо зблідло бідній, бачиш, ся стужила. Федьк. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУЖИТИСЯ"
Відкладний Cм. відкладаний.
Добі́рний, -а, -е. Отборный. Добірними словами дорікає. Черном. Та се ж добірна пшениця. Кіевск. у. Там п'ють молодці все добірнії. О. 1861. XI. Св. 55.
Здійми́ти, -му́, -меш, гл. здійняти.
Ізо.. Cм. зо...
Повдовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Поглинути, -ну́, -не́ш, гл. Проглотить. Згинули, мов їх земля поглинула. Бодай вас свята, земля поглинула живими! — проклятіе. Левиц. ПЙО. І. 369.
Порватися, -рву́ся, -рве́шся, гл. 1) Разорваться, изорваться, перерваться. 2) Прерваться. Порвались разом усі розмови. К. ХП. 25. Розмова на тому і порвалася. Мир. Пов. II. 82. 3) Cм. пориватися.
Пробігати, -га́ю, -єш, сов. в. пробігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Пробѣгать, пробѣжать. Лень так швидко пробіжить, як часиночка. Кв. 2) Проѣзжать, проѣхать быстро. Пан четвернею пробіжить. МВ. І. 22.
Склочитися, -чуся, -чишся, гл. Всклочиться. Вх. Зн. 63.
Сніголюб, -ба, м. пт. Подорожникъ зимній, Emberiza nivalis. Вх. Пч. II. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.