Вибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибавити, -влю, -виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Він вибавляв кукіль з жита. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить.
Виклисувати, -сую, -єш, гл. Выглянсировать (у сапожниковъ).
Грі́шно нар. Въ грѣхахъ, грѣша. Грішно живе.
Дністря́нщина, -ни, ж. Мѣстность при Днѣстрѣ.
Звесели́ти, -ся. Cм. звеселяти, -ся.
Крастися, крадуся, -дешся, гл. Подкрадываться. Крадеться як вовк. А із яру в киреї козачій хтось крадеться.
Обриштовувати, -вую, -єш, сов. в. обриштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Обставлять, обставать лѣсами зданіе при постройкѣ.
2) — гарматами. Обставлять, обставить, вооружить пушками. Скавицю гарматами кругом обриштував.
Розіпясти, -ся. Cм. роспинати, -ся.
Самочетвертий, -а, -е. Я и еще трое.
Ухватити, -чу, -тиш, гл. = ухопити. Вовк ухватив дитину і несе. Біжить же він гайним пеклом, вхвативши смутку.
