Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Караван, -ну, м. 1) Большая повозка, фургонъ. 2) Траурныя дроги. Желех. 3) Винокуренный заводъ. Збудував караван і жене таку горілку, що люде зо всіх слобід ідуть до його купувати. Стор. 4) Караванъ. За для його звертають каравани, ідуть степом і марне погибають. К. Іов. 14. 5) Толпа людей, ищущихъ работы. 6) Отдѣлъ конскаго табуна изъ одного жеребца и нѣсколькихъ кобылъ. 7) Нѣсколько рѣчныхъ судовъ, идущихъ въ товариществѣ.
Люба́йстер, -тру, м. Алебастръ. Черк. у.
Нам'я́ти Cм. наминати.
Пантличка, -ки, ж. Петля изъ тесьмы. Красна застава, красна, як зоренька ясна: суть по ній пантлички, як на небі звіздочки. Гол. IV. 423.
Перетирати, -ра́ю, -єш, сов. в. перетерти, -тру, -тре́ш, гл. 1) Перетирать, перетереть. 2)кого́ на зубха = переминати кого на зубах. Мир. Пов. І. 161.  
Повигострюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наточиться. Ніяк не нагострю свого ножа. — А наші добре повигострювались.
Поширити, -рю, -риш, гл. 1) Распространить. 2) Cм. і поширяти.
Сопляк, -ка, м. = сопіль. Мнж. 7.
Стрига, -ги, об. Низко остриженный. Стрига-мокотига! — такъ дразнятъ дѣти сильно остриженныхъ товарищей. Ном. № 9281. Ум. стрижка.
Фляшчина, -ни, ж. = фляшка, фляшечка. Желех.