Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стропа

Стропа, -пи, ж. Ворохъ, куча, комокъ. Желех. Шух. І. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОПА"
Батющин, -на, -не. Священничій, батюшкинъ. Батющин двір. Левиц. І. 446.
Зафарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Закрасить.
Литви́н, -на, м. 1) Литовець. 2) Бѣлоруссъ. Ум. литвинок. Г. Барв. 329.
Обгорілий, -а, -е. Обгорѣлый. Стоїть обгорілий пеньок. Рудч. Ск. II. 108.
Окоренок, окорінок, -нка, м. Часть древеснаго ствола отъ корня до вѣтвей. Ном. № 7149. Ми відрубали три окоренки від того хворосту, і вони прийшлись як раз до пеньків у лісі. Новомоск.
Позалітісь нар. = позаторік. Вх. Зн. 33.
Пополовіти, -вію, -єш, гл. Пожелтѣть. А маруна посходила та пополовіла. Гол. І. 290.
Прообідати, -даю, -єш, гл. Пропустить, потерять что обѣдая.
Тусок, -ску, м. = туска. Шух. І. 44.
Частюка нар. Часто. Частюка їзджу до Ніженя. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРОПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.