Відсіч, -чі, ж. Отраженіе нападенія, отпоръ. Давали таки добру одсіч харцизякам.
Добро́дійка, -ки, ж. 1) Благодѣтельнница. 2) Сударыня. "Так ти на тім світі була?» — Була, моя добродійко. — «Що ж ти там бачила?» — Усе бачила, добродійко, що діється з грішними душами. 3) Госпожа. Добродійка N сіми днями виїхала звідси. 4) Шано́вна добро́дійко! Високопова́жна добро́дійко. Милостивая государыня! Ум. Добро́дієчка.
Дріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Дрожать. Дріжить як мокрий хорт, зубами знай цокоче. Гей як вискочив козак Нечаєнко сам кониченька сідлати, гей під кониченьком, гей під вороненьким стали ніженьки дріжати.
Запискота́ти, -чу́, -чеш и запискоті́ти, -чу́, -тиш, гл. Запищать. В один голос так і запискотіли: спасибі вам, дядечку Кирило, за вашу ласку.
Лоши́ця, -ці, ж. Кобылица. Як корова за телям, як лошиця за лошям. Ум. лошичка.
Ми́лувати 1, -лую, -єш, гл. Миловать, щадить, беречь. Нас ще Господь до якого часу милує. Нехай Бог милує.
Неправдивість, -вости, ж.
1) Лживость.
2) Сомнительность происхожденія, поддѣльность.
Поруха, -хи, ж. Смѣщеніе матки или другого органа. Ув. порушище.
Тьоророх меж. для выраженія пѣнія соловья. Ой у саді соловейки тьох-тьоророх.
Чтері числ. = чотирі. Маю я чтері волошки.