Забужа́віти, -вію, -єш, гл. Загрязниться. Ото вікна забужавіли — нічого не видно.
Заті́ва, -ви, ж. Затѣя.
Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Літньої пори, тихими та теплими ночами. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Вона була вже літня бабуся. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Любу́ня, -ні, ж. ласк. отъ любка. Хаюню, любуню, чи любиш ти мене?
Навви́передки нар. Въ перегонку, взапуски. Біжать жидки наввипередки, один другого не дожене.
Охаб, -ба, м.
1) = охаба 2.
2) = охаба 3.
Поверх нар.
1) Сверхъ. І сліду нема, мов поверх води поплили.
2) Выше, надъ. Як дуже зілля кипить — милий поверх дерева летить.
3) Наверхъ. Кожух носить навыворот шерстю поверх.
4) Свыше. Поверх сотні.
Прогорниця, -ці, ж. Круглая дыра въ центрѣ верхняго жернова ручной мельницы.
Сигла, -ли, ж.
1) = смерека (европейская пихта), имѣющая вѣтви лишь вверху.
2) Горный лѣсъ изъ такихъ сигл.
Шкарупиний, -а, -е. = шкарубкий. Кожух шкарупиний.