Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безробітній, -я, -є. Нерабочій (о времени). Безробітній час. Левиц. І. 286.
Божкородіти, -джу, -диш, гл. Фокусничать. (Галиц.). Желех.
Возний, -ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
Гайовик, -ка, м. Лѣшій. Уман. II. 84.
Дре́вній, -я, -є. Престарѣлый, старый. Сим. 230. Була то жена вельми древня і немошна. МВ. ІІ. 74.
Заюдови́ти, -влю, -виш (= зайудовити), гл. Сдѣлаться вдовымъ. Не єсть ти мені мати — лютая змія, мене молодого заюдовила. Чуб. V. 706.
Кабатик, -ка, м. Ум. отъ кабат.
Мармо́с, -са, м. = мармиза = мармуза. Ув. мармосяка. Херс. Екатер. Слов. Д. Эварн.
Посідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать (многихъ). Уже козаки коней посідлали і посідлали, і поїхали. Чуб. Посідлайте коні воронії. АД. І. 124. У нас коники посідлані стояли. Мил. Св. 42.
Розбуркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розбуркатися, -каюся, -єшся, гл. Пробуждаться, пробудиться, прійти въ себя отъ сна.