Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертепа, -пи, ж. Пропасть, оврагъ, ущелье. Вх. Лем. 396.
В'язниця, -ці, ж. Тюрьма; заключеніе. Гол. І. 162. Да чи правда, що губили Пилипка в в'язниці. Лукаш. 137.
Глушіти, -шію, -єш, гл. Заглушаться, заростать сорными травами. Горо́д глушіє, бур'яном понімається земля родюча. МВ. (О. 1862. І. 96).
Зубря, -ря́ти, с. Зубренокъ. Вх. Пч. II. 5.
Квасець, -сця, ж. Раст. Rumex acetasella.
Підкопитан, -на, м. Штабсъ-капитанъ. Левиц. Пов. 289.
Сагайдак, -ка, м. Колчанъ, чехолъ на лукъ и стрѣлы. Познаєш пішого з сагайдаком. Ном. № 13284. У Куліша — лукъ: сагайдак із стрілкою на печаті вирізано. К. ЧР. 392, 426. Ум. сагайдачо́к.
Смертушки, -шок, ж. мн. Смерть. Котові жартушки, а митці смертушки. Ном. № 2351.
Фоснути, -ну, -неш, гл. Фыркнуть. Кіт фоснув. Вх. Зн. 75.  
Холітатися, -таюся, -єшся, гл. = хитатися. Вх. Зн. 76.