Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрига

Стрига, -ги, об. Низко остриженный. Стрига-мокотига! — такъ дразнятъ дѣти сильно остриженныхъ товарищей. Ном. № 9281. Ум. стрижка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИГА"
Горо́дина 1, -ни, ж. Огородныя овощи. Рудч. Ск. I. 131.
Гостюва́льник, -ка, м. Гость, человѣкъ гостящій или гостившій. Гостювальники вертались додому. Мир. Пов. І. 139.
Дружкі́в, -ко́ва, -ве Принадлежащій дружкові.
Пастая, -таї, ж. Раст. Lunaria rediviva L. Вх. Зн. 47.
Патякало, -ла, с. Многоглаголивый человѣкъ. Лохв. у.
Пообпалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь (во множествѣ).
Попізнитися, -нимо́ся, -ните́ся, гл. Опоздать (о многихъ).
Проїстливий, -а, -е. = проїсний. Така дитина проїстлива, що чисто ніяк її не нагодуєш. Зміев. у. Слов. Д. Эварн.
Сновида, -ди, об. Лунатикъ. Лохв. у.
Страждувати, -дую, -єш, гл. Страдать. Страждує худоба та й самому страждування. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРИГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.