Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аціба́! меж. Крикъ, чтобы отогнать свиней, собакъ. Шейк.
Воздух, -ху, м. 1) = повітря. Се вже ми як той німець, що на шаєчку воздух вішає. Ном. № 9926. 2) Воздухъ (церк. утв.). Ном. № 14182. Ум. воздушок.
Дворя́нка, -ки, ж. Дворянка.
Злига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Сожрать. З тетками чорт тебе злигає. Котл. Ен. II. 18. 2) Привязать одно къ другому нѣсколькихъ рогатыхъ животныхъ, при помощи веревки, надѣваемой на рога.
Карахонька, -ки, ж. Родъ маленькой тыквы. О. 1861. IV. 34.
Поспілий, -а, -е. Зрѣлый. Не старе мре, а поспіле. Ном. № 7262.
Припізнюватися, -нююся, -єшся, гл. = припізнятися.
Присукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. присука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Прикрѣпляться, прикрѣпиться нитямъ основы къ кромкѣ. Мнж. 193. Быть присукиваемымъ, присуканнымъ. Чогось ніяк нитка не присукується. Богодух. у.
Розрунтати, -таю, -єш, гл. Разбросать, разрыть.  
Табака, -ки, ж. 1) Нюхательный табакъ. А що, понюхав табаки? Ном. № 3968. я тебе зімну на табаку. Въ порошокъ тебя изотру! 2)во́вча. Раст. Lycoperdon Bovista. Вх. Уг. 231. Ум. табачка.