Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анало́й, -ло́ю, м. Налой. Ум. Анало́йчик. Грин. III. 516.
Бовкання, -ня, с. Отрывистый звонъ въ колоколъ.
Зли́ва, -ви, ж. Проливной дождь. Злива йде добра. Камен. у.
Навтика́ти, -ка́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ).
Одц.. Cм. отъ відцарювати до відцуруватися.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Поломитися, -млюся, -мишся, гл. Сломаться. Дорогою вісь поломилася. КС. 1883. III. 671. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370. Плужок... не поламлеться. Г. Барв. 195. Свічки не поламнуться, як оцюди положу? Пирят. у.
Прочунювати, -нюю, -єш, сов. в. прочуняти, -няю, -єш, гл. 1) Приходить, прійти въ себя. 2) Выздоравливать, выздоровѣть, оправиться отъ болѣзни. Пані почала прочунювати, їсть як слід і по хазяйству пройдеться. О. 1862. X. 15.
Скубти, -бу, (-блю), -беш, гл. Дергать (шерсть), щипать, ощипывать, драть (за волосы). Кудельки не скубла. Мет. 213. Скублю (скубу) не пера, їм не мясо. Ном., стр. 293, № 92. Чужий лоб скубти, треба й свого наставити. Ном. № 11931. На припоні коні отаву скубуть. Шевч.
Ськання, -ня, с. Исканіе (въ головѣ). КС. 1890. V. 339. Грин. III. 82.