Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стремін

Стремін, -на, м. = стремено. Вдовин синок, вдовиченько, з двора виїжджає, його ненька старенькая за стремін хапає. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЕМІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЕМІН"
Бинджук, -ка, м. Лѣнтяй, лежебокъ. Желех.
Вишення, -ня, с. = вишник 1. Садок той увесь був заріс вишеннєм, сливняком. О. 1862. ѴІІІ. 15.
Відпечатувати, -тую, -єш, сов. в. відпечатати, -таю, -єш, гл. Распечатывать, распечатать. Вже твої жупани поношені, вже твої меди відпечатані. Чуб. V. 735.
Дзюркота́ти, -чу́, -чеш, дзюркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Течь съ шумомъ, журчать. Дзюркотіла з гори вода, збігаючи ринвою між кущами. Левиц. Пов. 276. А срібная хвиля.... дзюркотить. К. Досв. 70.
Неоружний, -а, -е. Безоружный. К. ЧР. V.
Ратови́ще, -ща, с. = ратище.
Роскудовчити, -ся. Cм. роскудовчувати, -ся.
Стріха, -хи, ж. 1) Край соломенной крыши, выступающій за стѣну. І горобець свою стріху має. Ном. Да вже весна красна із стріх вода капле. Мет. 301. 2) Соломенная крыша. Kolb. І. 56. Ум. стрімка.
Тонкослізка, -ки, об. Плакса, человѣкъ, котораго легко довести до слезъ. Шейк. Ном. № 2370.
Шаповал, -ла, м. 1) Шерстобой, войлочникъ. К. (О. 1861. II. 8). Не шаповал душу вложив. Ном. № 1587. 2) Шапочникъ, дѣлающій войлочныя шапки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРЕМІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.