Вісник, -ка, м. У столяровъ, бочаровъ: скобель.
Гніванка, -ки, ж. Гнѣвъ, ссора. Тут така була гніванка, що Господи, та й годі!
Зморщити, -щу, -щиш, гл. Сморщить.
Мо́щі, -ще́й, ж. мн. Мощи, останки. Ой я ж кажу — в саду лежу, аж я в нехворощі, ізсушилась, ізв'ялилась, тілько мої мощі.
На́росля, -лі, ж. Наростъ вокругъ ствола дерева.
Об'явка, -ки, ж. 1) Сообщеніе, объявленіе кому, заявленіе. Побачила вона, що невістка її в ставку мертва, та й дала тоді об'явку старості, а він і мене кликнув у поняті. Пішов один чоловік давать об'явку у волость, що в його вкрадено кобилу. 2) Голосъ (при баллотировкѣ). Паньку дали три об'явки більше, як Стеценку, то через те й став старшиною.
Скориноньки, -ньок, мн. ум. отъ скірні.
Смакувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) — в чому. Находить вкусъ, пріятность. В тім пани бракують, в чім убогії смакують. 2) — кому. Безл. Нравиться, быть по вкусу. Поважна розмова їй смакує.
Смердюх, -ха, м. Насѣк. Geocoris.
Стрель, -лю, м. = стріл. Як стрель стрельнув у дівчину.